Вона не стримує сліз, згадуючи події 2014 року – чорних днів в історії Революції гідності. Атмосфера тих днів досі в пам’яті, емоції і почуття такі ж, як і шість років тому.
Майдан перед очима, ніби учора: перші постріли, вогнище з автомобільних шин, «коктейлі Молотова», шумові гранати, сльозоточивий газ і побиття...
Величезні клуби диму і запах крові. Територія спротиву. Колупають асфальт і хлопці, і дівчата. Поки на Майдані видобувають бруківку, у Межигір’ї пакують «скарби». Усе це відбувається в той самий час, коли складають тіла «Небесної сотні». Війна з часом стулить повіки. Трохи заспокоївшись, Анна починає розповідати про своє так зване передвіщене полотно, під назвою «Стомлений янгол».
Художниця навіть і думки не мала, що її картина нестиме в собі закодовану інформацію в символічних образах, котра тільки згодом стане відомою. Втім, залишила ці прояви без уваги, аж поки щось містичне таки сталось.
- Я намалювала цю картину, і лише потім зрозуміла, що вона значить. «Стомлений янгол» вибивалася з канви усіх моїх робіт, які малюю. Бо вони радісні і світлі. Ця ж була зовсім інша робота. Невдовзі усвідомила, що це знакове передчуття. Після того, як відбулись криваві події, вкарбовані в історію України, зрозуміла, що по колориту, фарбам, настрою, - дана картина точнісінько співпадає із тодішньою ситуацією на Майдані. Багато хто з художників розповідали, що також на той час мали досить тривожні роботи. Зрештою, навіть подумки нічого подібного не промовляла собі, на кшталт: «От, я там напишу…в мене є такий сюжет…». Це просто сталось!Картина створилась сама по собі. Я вірю в те, що є інформаційне поле. Існує незрима оболонка Землі, яку ми зчитуємо. І це навіть не те, що ми на якомусь розумовому рівні усвідомлюємо, радше – на чуттєвому.
Намагаюсь більше не створювати таких трагічних речей, тому що знаю, що вони несуть в собі негативну інформацію. Наше життя і без цього є не солодким, тому в своїх роботах схиляюсь показувати більш позитивне, ніж насправді є. Аби якось врівноважити баланс в природі.
